А за дощами знов дощі…
І місто, підкорившись долі,
Ховається під парасолі
І одягається в плащі.
Розмиті барви акварелей,
Побляклі відблиски реклам 
І підсвідома невеселість
Із розпачем напополам…
Стаєш невільно фаталістом
І віриш, що споконвіків 
Проходить через наше місто
Меридіан сумних дощів