Він елегантно і завзято
Кружляв у ритмі болеро,
Примушував дівчаток плаття
Тримать, як Мерилін Монро.
По всьому місту запах кави
Розносив щедро день і ніч,
Фіранками на вікнах бавивсь
І входив з протягами в клінч.
Він брав на димохідних трубах
Протяжно ноти – «до» і «ре»,
Розпушував квітки на клумбах,
Гойдався на гілках дерев,
Злітав у піднебесні далі,
Мчав над землею навпростець…
Ви вже, напевно, здогадались,
Що це був літній вітерець.