Триптих

Ще літній ранок солодко дрімав
Над плесом озера здіймалися тумани
І згаслі зорі падали рахманно
Росинками в долоні сонних трав...

Повітря полуденну спеку
Вже видихало із грудей,
А за левадою лелеки
Крильми розхитували день.
Цвіркун дивився з лопушини,
Як равлик світ вивча впритул.
І колошматив конюшину
Густий, мов мед, джмелиний гул.

Серед зелентрав подвір`я
День до ранку сни залишив...
І беззвучно
В надвечір"я
Впала
Тиша.