Займались вечірні зірниці,
Зʼявлялись зірки де-не-де...
Коли вже нарешті скінчиться
Цей довгий - предовгий день?

Для мене він став щонайгіршим
Із тисяч і тисяч днів -
Тебе я побачив з іншим,
Я з іншим тебе зустрів.

Ішли ви алеєю парку
І, віри собі не йму,
Тебе цілував він палко,
А ти посміхалась йому.

О, краще було б не бачить:
Його поцілунки, твій сміх...
Не зможу цього пробачить,
Хотів би - і то б не зміг.

Скоріше б усе забути,
Та ревнощі вперта річ :
Вони не дадуть заснути, -
Це буде безсонна ніч.

Пив мед - тепер пий отруту.
А що ж бо ти думав? Отож
Свої помилки спокутуй,
Чужі помилки - також.

На тлі пурпурового неба
Лиш контури чорні дерев.
Я думаю тільки про тебе,
Я думаю тільки про тебе,
Я думаю тільки про те...