Селекція

Сьогодні ми, мешканці сімдесят шостої кімнати гуртожитку нашого інституту, повернулись із зимових канікул. Хоча розлука була недовгою, ми все ж трохи заскучали один за одним. Оскільки завбачливе керівництво вишу очікувало «дуже теплі» зустрічі студентів по приїзду із дому,  то посилило чергування викладачів. Ясна річ,  що не дрімала і комендантка гуртожитку, яка,з одного боку, перевіряла готовність житла до експлуатації, а з іншого, -зайвий контроль не завадить.

    Гуртожиток був новозбудований.  В кімнаті, як годиться, чотири ліжка, шафа для одягу, вішалка, комбінована шафа і,очевидно, з метою прилучення нас до красивого, вазон. Останній у хлопчачих компаніях не дуже приживався, але ми «старанно» за ним доглядали і він, як на диво, ріс. Тож покидаючи його тривалий час  без догляду, ми від душі полили грунт у горщику і залишили сам на сам боротися за виживання протягом канікул. Вазон вистояв, правда, не так  щоб на всі сто, але ж зеленів. Потемніли лишень краї. Щедрим поливом листки не відновиш, то ж вирішили рятувати вазон кардинально інноваційним способом – я дістав ножиці і листки набули  форми різних багатокутників. Якось навіть цікаво вийшло.

   Згодом до нас в кімнату з «візитом ввічливості»  завітала комендантка, яка вже пройшла два поверхи кімнат і бралась за третій. Досвідченим оком перевірила порядок у кімнаті, про всяк випадок заглянула в шафу й тумбочки. І, задоволена, вже збиралась виходити, як раптом її погляд упав на вазон.

–  А це що таке?

–  Вазон, – відповідаю.

–  Та не сліпа ж, бачу, що вазон. Що з листками?

–  Нічого. Думали, що гірше буде, а він, дивіться, який свіженький.

–  А що, в нього отакі листки ростуть? – саркастично зауважила комендантка. 

–  Так ми ж – фізики, ми, що там, на листки дивимось. Росте собі, то хай і росте! Хочете, ми з вами розсадою поділимось! 

Це вже був перебір, але слово – не горобець.

– Поділіться!  

– Гаразд, як тільки весною з’явиться паросток,  відразу ж так і зробимо.

На тому і вирішили.-  Ну, тепер моли Бога, щоб комендантка забула до про це весни,- зайшлися сміхом друзі. – Бо буде тобі  селекція!