(етюд)

Повітря тут пахуче і густе,
А небо до безмежності прозоре...
Розкинув крила широченний степ
Від дніпрови́х порогів аж до моря.
Повзуть чумацькі мажі спроквола.
Дріма тепло у сонця на припоні.
Гойдається від вітру ковила,
Неначе гриви половецьких коней...