У Вишгороді осінь і дощі
І пригорнувшись до Дніпра скраєчку,
Дрімає тихо в нього на плечі
Маленьке і гарнесеньке містечко,
Де із новин - лиш осінь і дощі...
До нього сни приходять теплі і ласкаві...
А лік рокам давно вже загубивсь,
Та залишилися у ньому величавість
І благородство княжої доби.
У ньому люди щирі і привітні -
Відкриті душі, люблячі серця...
У барвах осені моє містечко квітне -
Дарунок щедрий всім нам від Творця.

