Ще не зайшлись нудним мотивом зливи,
Ще журавлиних не було прощань,
І паморозь була лише на сливах,
А позолота - лиш в огні світань.
Іще природа свій осінній подив
Не виразила в щемних почуттях,
Ще дні чекали теплої погоди,
Ще все попереду...
Окрім мого життя.

Його не сплутаєш й на мить –
Якимось особливим світлом 
Воно горить.
Горить воно і не згасає,
До нього лину знов і знов,
Бо світло те - то є безкрая 
Твоя любов.