Інтимна та пейзажна лірика
вірші Анатолія Черняхівського
Літо. Ніч.
Сплелись над нами угорі густі пахучі трави.
Як швидко пролетіла ніч у любощах – забавах!
Вже браму сонцю відчинив світанок напівсонний
Прогулянка за містом
-Ніяких «ні»! Чекає нас таксі.
Бери лиш добрий настрій і завзяття!..
І ось ми вже на піщаній косі
Розводимо із друзями багаття.
Стакато суму
Вітер всю ніч нуртував,
бився крильми у вікно
І на шматки роздирав
Осінню шите панно.
Яснина
Лиш сонцесяйні ручаї
наперебій загомоніли,
як посвітлішали гаї
І навіть дні повеселіли.

